Тужлива "Плине кача" розриває морок дощу. Рожище знову на колінах. Громада віддає шану воїну 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Анатолію Васильовичу Ковальчуку з Духча, 1971 року народження.
На символічному місці вшанування захисників України - біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України - знову домовина, вкрита синьо-жовтим стягом. Знову біль, сльози, переживання. Дорого платить Україна за свою волю та державність.
Рідні, друзі, знайомі, представники влади, односельці зійшлися на панахиду за померлим земляком Анатолієм Ковальчуком. Життя чоловіка обірвалося під час перебування вдома.
Після громадської панахиди траурний кортеж відправився у рідне село солдата Анатолія Ковальчука.
Останнє прощання на рідному обійсті, з родиною та сусідами, з однокласниками та односельцями. І остання земна дорога...
Відспівали померлого у місцевому храмі Православної Церкви України.
Поховали захисника України з усіма військовими почестями на сільському кладовищі.
Вічна пам'ять воїну, який захищав свою країну та кожного з нас!
